Колонки
Інколи краще мовчати. Як залишатися етичним у комунікаціях під час трагічних подій
Війна стала найскладнішим уроком з етики та емпатійності для українців. Чимало хто опанував ці уроки з відзнакою. Демонстрація цього – неймовірна згуртованість військових, волонтерів та простих цивільних у складних ситуаціях. Проте разом з цим існує простір для конфліктів та суперечок, пов’язаних саме з питанням (не)етичності та (не)емпатійності поведінки й комунікації окремих громадян. Чому дискусії навколо цього набувають резонансу? Чи всі мають бути емпатійними? А етичними? Спробувала подискутувати на цю тему.
Після нової трагічної події (підрив ГЕС) українці традиційно розділились у соціальних мережах на табори. Хтось всупереч контексту транслює задоволення та радість життєвих моментів, інші – засуджують таку поведінку як недоречну, неемпатійну або ж неетичну. Цікаво, що саме під час війни про ці поняття почали говорити як про взаємопов’язані. Але вони не тотожні.
Якщо емпатія є психологічною здатністю співпереживати та співвідносити чужий досвід зі своїм, то етичний код людини відтворює закарбовані на когнітивному рівні цінності та норми, які керують нашою поведінку, спонукають до тих чи інших дій. Так, зазвичай когнітивні та емоційні механізмі взаємопов’язані. Проте у стресових ситуаціях емпатійність може як загострюватися, так і навпаки – заморожуватися. У кожної людини спрацьовують свої сформовані роками копінг стратегії. Але є важливе «але».
Якщо у складних ситуаціях емпатійність на рівні почуттів може «заморозитись», то цінності – продовжують тримати каркас нашої людяності
Якщо емоційний фон доволі мінливий та може змінюватися інколи навіть протягом дня, то етика – це фундамент, здебільше стійкий навіть у складні турбулентні часи. Етична поведінка і відповідно етична комунікація формуються на розумінні соціального контексту, усвідомлення свого місця, ролі та впливу у тій чи іншій спільноті. Якщо у складних ситуаціях емпатійність на рівні почуттів може «заморозитись», то цінності – продовжують тримати каркас нашої людяності. Звісно, якщо відповідні цінності були закладені.
Якщо у етичний код людини не вписались раніше такі цінності як повага до почуттів інших, солідарність тощо – тоді, ймовірно, така людина не ставитиме собі питань, чи доречний зараз її публічний прояв радощів, успіху чи задоволення. Цю людина, може, і не зрозуміє, чому на неї нападають за ці прояви, коли країна затоплена буквально й метафорично. Так, інколи це результат не емпатійності, але не єдине. Втрата або ж відсутність зв’язку з реальністю, якою живе твоя спільнота, – найчастіше саме це призводить до поведінки, яку група або окремі її представники будуть сприймати як неетичну.
Можна бути менш чутливим до переживань інших, але при цьому робити етичні вибори, спираючись на знання про свої та групові цінності. Проте якщо цієї опори немає, то … Ось тут і виникає простір для конфліктів – на стику різних цінностей.
Етичність і безвідповідальність
Не виставити селфі з італійського ресторану в Мілані, доки люди у твоїй країні рятуються від затоплення – це доволі простий прояв поваги до почуттів інших. Коли у відповідь на це я чую від людей про їхнє право на самопрояв, я не сперечаюсь. Це справді їхнє право.
Але разом з ти це і відповідальність – за внесок у загальне інформаційне поле, у якому перебувають й інші люди, з іншим емоційним фоном. Так, ми точно не несемо 100% відповідальність за почуття інших людей, але ми відповідальні за вплив нашими діями і контентом, який транслюємо.
Тож як залишатися етичним на рівні комунікації та публічної поведінки, коли в країні трагедія?
1. Перший крок – визнати, що відбувається. Якщо ви не перебуваєте у місці трагедії, це не означає, що ви залишаєтесь за межами впливу цієї ситуації. Підрив ГЕС – це шокова подія не тільки для мешканців Херсонщини. Травма може бути як у учасників, так і у свідків цього лиха. Більше того – вплив більший, аніж просто психологічний. Це подія з екологічними та економічними наслідками.
2. Другий крок – якщо ви маєте сумнів, наскільки доречними будуть ваші слова у публічному просторі, спробуйте проективно представити, як би ви сприйняли ці ж слова у складній життєвій ситуації, якщо їх говорить вам хтось інший. Можливо, це допоможе зрозуміти настрої людей та ймовірну реакцію.
3. Третій крок – оцініть об’єктивну важливість вашого повідомлення на загальну аудиторію. Для кого ця інформація буде цінною? Можливо, тільки для вас? Що втрачаєте, якщо промовчите? Якщо відповідь на друге питання «нічого», то заради цього не варто тригерити людей, зв’язок та стосунки з якими ви цінуєте.
4. Четвертий крок – запитайте себе, чи можу я цим поділитися з кимось облизьким, а не з усіма підписниками в Інстаграмі? Інколи прості приємні моменти достатньо розділити з кимось одним, щоб відчути, що твій досвід розділяють. Друзі та рідні саме тому й існують у нашому житті, щоб розділяти з ними різні миті життя.
5. Будьте уважні до загального емоційного поля. З часом гостра фаза мине, люди будуть готові до нових тем та дискусій. Як швидко можна повернутися до інших тем? Немає єдиного таймінгу на всі випадки – інколи це два дні, а деколи й тижні.
Як комунікувати від імені організацій
Якщо йдеться про комунікацію від імені організацій чи бізнесу, принципи приблизно такі ж.
1. Після трагедії візьміть паузу у зовнішніх комунікаціях, якщо вона не стосується подій, що відбуваються тут і зараз. Будь-який пост за межами контексту або виглядатиме недоречно, або ж у кращому випадку – буде проігнорований аудиторією.
2. Якщо не хочете мовчати, говоріть зі своєю аудиторією про те, що зараз для них важливо – про ваші власні благодійні ініціативи або ж про волонтерські місії, які ви підтримуєте. Залучайте людей, будьте лідером. Або ж – якщо на це немає сил і ресурсу – мовчіть. Це все одно краще, аніж вдавати, що нічого не відбувається і заповнювати інформаційний простір контентом, який жодним чином не відображає дійсність. Приклад тому – позиція медіа СЛУХ. Якщо зазвичай їхній контент був про музику та культуру, то 6 червня, у день підриву ГЕС, вони оголосили, що найближчим часом припиняють будь-яку комунікацію не про Херсонщину.
3. У жодному разі не використовуйте тригерні символи трагічних подій для комунікації про щось стороннє. На жаль, можна вже повчитися на досвіді колег. Згадаємо кейс київського ТРЦ River Mall, який отримав шалену критику промокампанії. Так, рекламу запустили до трагедії. ТРЦ оперативно пояснили ситуацію, команда швидко відключила всі онлайн оголошення і паралельно знімають зовнішню рекламу по місту. Цей кейс став уроком для інших бізнесів – не використовуйте асоціації з рікою чи морем, доки евакуюють людей із затоплених територій.
Про що ще варто мовчати?
Згадуємо піраміду Маслоу. Перші ступені потреб – природні ресурси для виживання та безпека. Навіть для людей, які зараз перебувають у відносній безпеці, трагедія національного масштабу може підняти внутрішні страхи та тривоги про втрату близьких, домівки, майна. І не забуваємо, що ця трагедія відбувається на тлі війни, яка вже достатньо виснажила емоційний ресурс українців.
Будь-яка гра на цих загострених емоціях неприпустима й недоречна, оскільки може ретравмувати людей. Якщо ваші послуги орієнтовані на збереження безпеки та життя, варто пригальмувати із рекламою, доки триває гостра фаза, бо апеляція до цих потреб може сприйматися по-різному.
Замість висновку
Якщо у будь-якій новій ситуації ви не впевнені, що ваша комунікація буде доречною, етичною чи емпатійною – візьміть час. Інколи краще мовчати.
Колонки
«Доброчесність — це чинити правильно, навіть коли ніхто не бачить». Це не єдине та не вичерпне визначення, але найбільш універсальне. Саме ним послуговується команда Національного агентства із запобігання корупції.
Вітаю, я Ірина Чаговець, керівниця Офісу доброчесності НАЗК. Це окремий підрозділ, який навчає доброчесній поведінці не тільки публічних службовців і антикорупційних уповноважених. В зоні нашої уваги ще й школярі, студенти, освітяни. І не тільки. Ким би ми не були – вчиняти доброчесно можемо і маємо. Тому разом вчимо і вчимося чинити правильно. Бо певні: доброчесність — не просто красиве слово, а нова норма поведінки.
Чи складно це впровадити в свою буденність? Думаю, ні. Усього 10 простих правил на щодень — і країна почне змінюватись з кожного з нас.
- Не беріть та не давайте хабарів
Якщо є побутова корупція, то має бути і побутова доброчесність. Віддячити грошима лікарю чи презентувати щось коштовне вчительці — давно не ОК у сучасному світі. Кожен, хто робить свою роботу і отримує за це оплату від держави, не має вимагати за це додаткової винагороди. Не купуйте особливого ставлення до себе хабарями чи дарунками. Натомість, справжньою подякою вихователькам буде поважати їхню працю та активно брати участь у житті дитини.
Велика корупція подекуди починається з маленьких неочевидних вчинків. Не підживлюйте її.
- Навчайтесь без шпаргалок, списування чи плагіату
В школі, а потім і в університеті, часом, від дітей вимагають гарних оцінок та успішності. Врешті, дитина починає шукати обхідні шляхи. Списувати, купувати реферати, дипломні роботи тощо. Але ж ми вчимося для себе. Всотуйте знання, перевіряйте, як запам’ятали інформацію, оцінюйте засвоєне — так ваше навчання буде максимально корисним. А от купувати дипломи в інтернеті, видавати чужі реферати за свої чи присвоювати собі чужі заслуги — однозначні “червоні прапорці” в доброчесній освіті. Туди ж — підтасовування результатів тестів чи просто списування у когось. Не треба так.
Доброчесність вимагає більше зусиль. Але і повага до себе, і справжні, а не куплені, знання — безцінні.
- Будьте доброчесними не тільки в реалі, а й у віртуалі
Здається, що та одна картинка з гуглу важить? Візьму її до презентації. Проте у кожного зображення чи тексту є автор (навіть якщо це ШІ). І використовувати чужі фото або копіювати дописи без зазначення авторства – не можна. Доброчесно — пошукати оригінал, запитати у автора дозвіл, врешті, підписати при публікації.
Подекуди анонімність та вільний доступ до контенту у мережі вабить вдаваною безкарністю, але ж пам’ятаємо: доброчесність понад усе!
- Залиште піратство в минулому
Слухати музику на офіційних стрімінгах, купувати фільми в онлайн-кінотеатрах, не шерити електронні книжки та навчальні курси поміж друзями – нескладно, правда? Споживати контент доброчесно — це про підтримку контентотворців та повагу до себе. Тож, беремо за правило насолоджуватися улюбленою творчістю свідомо!
- Будьте доброчесними в роботі та кар`єрі
Чи може бути доброчесними в дрібних вчинках? Однозначно! Поміняти воду в кулері, якщо вона скінчилась на вас, не засмічувати місця чи предмети загального користування, допомогти колезі чи колежанці подужати Excel-табличку. Ми проводимо на роботі більшу частину дня, тож доброчесна поведінка в колективі допоможе зробити його комфортнішим для всіх. Додаємо нетоксичну робочу комунікацію та дотримання особистих кордонів колег — готово, ви неперевершені!
Команда НАЗК обрала для себе доброчесність, як одну з цінностей організації і це допомагає щодня обирати світлу сторону 😉
- Виконуйте обіцянки
Це одне з найочевидніших правил: якщо даєте комусь слово — дотримайте його. Якщо порушили обіцянку — перепросіть та намагайтесь уникати таких ситуацій надалі. Досвід показує, що доброчесна поведінка часто стає фундаментом для взаємовигідних партнерств. Всі хочуть мати справу з людиною слова. Тож, будьте нею! В першу чергу, стосовно самого себе. Обіцянки собі – це теж важливо. Дати собі відпочинок після важкої справи, зайнятися нарешті спортом – зробіть для себе те, що обіцяли.
- Уникайте людей, яким бракує доброчесності
Оточення завжди формує наші погляди та враження про нас. Маєте справи з корупціонерами? Будьте готові пожертвувати власною репутацією. Толерування корупції неприпустиме у будь-якому вигляді, це аксіома. Не виправдовуйте тих, хто вчиняє недоброчесно та уникайте асоціацій з ними. Воно вам не треба.
Не толерувати корупцію можна в різних сферах. Навіть, у побутових дрібницях. Подумайте, що зробите, якщо ваш родич придбає за гроші водійське посвідчення? Або за хабарі отримає диплом лікаря. Чи довірите йому себе оперувати?
- Постійно розвивайте свої навички доброчесності
Навчання антикорупції та доброчесності може бути простим та неочевидним способом розвинути ці навички. Але це працює. І, найперше, звісно радимо проходити онлайн-курси на навчальній платформі Study.nazk. Наша команда робить їх простими, доступними та інтерактивними. На платформі зареєстровані вже понад 145 тисяч користувачів. Приєднуйтесь і ви!
Дізнайтесь про історичні передумови корупції та яка вона взагалі буває на безкоштовному курсі “Основи антикорупції для всіх і кожного”. А також спробуйте себе в ролі новачка на публічній службі — в режимі інтерактивного симулятора здогадайтесь в якому випадку можна приймати подарунки чи “винагороди”, чи можна бути керівником невістки і що можна розповідати друзям про державні таємниці. Буде захопливо.
Також знаходьте надихаючі історії доброчесності на сторінках книжок. Наприклад, раджу до прочитання:
- “Справедливість. Як вчиняти правильно?” Майкла Сендера
- “Людина в пошуках справжнього сенсу” Віктора Франкла
- “Кобзар” Тараса Шевченка
- “Сад Гетсиманський” Івана Багряного
- Підтримуйте справедливість і рівність у повсякденному житті
Активно сприяйте рівним можливостям і справедливості у вашому оточенні. Переконайтесь, що всі мають однаковий доступ до ресурсів і можливостей. Ваші дії та рішення повинні сприяти відсутності дискримінації за будь-якими ознаками (стать, раса, віросповідання або соціальний стан). Створюйте умови, за яких кожен та кожна відчуватиме себе цінною та поважною частиною спільноти. Виховуйте в собі та інших повагу до різноманіття та відкритість до нових перспектив. Зробіть так, щоб ваші повсякденні вчинки відображали принципи рівності і справедливості Це теж буде внеском у розвиток більш доброчесного суспільства.
- Не піддавайтеся настроям «все пропало»
У медіа та соціальних мережах частіше переважають повідомлення про жахливий рівень корупції, що нищить країну. І, значно менше, про її подолання чи запобігання. Команда Офісу доброчесності НАЗК працює на зміну цієї тенденції. Про хороші новини та вдалі практики антикорупції розповідаємо у своєму телеграм-каналі . А відтепер – і в експертних блогах на «Шо там?». Ми знаємо безліч прикладів, коли доброчесність перемагає. І розкажемо про них вам. Давайте гуртуватися в доброчесні спільноти! Ну, і починати зміни з себе, куди ж без цього.
Це авторська колонка. Публікація відображає особисті думки авторки, що можуть не співпадати з позицією редакції ШоТам.
Колонки
Колонки
- 320 продуктових наборів;
- 264 гігієнічних наборів;
- 100 дитячих сумішей;
- 30 наборів для дітей;
- 50 ліхтарів.
- 200 ковдр;
- 110 аптечок;
- 250 ліхтарів.